Документи для імпорту в Україну у 2026: чек-лист

Частину дозвільних документів держоргани передають митниці електронно через портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Такі документи митниця не має права повторно вимагати від імпортера.

Митниця перевіряє не лише кожен документ окремо, а й їхню узгодженість. Найменування товару, кількість місць, вага, номер контейнера та одержувач мають збігатися в усіх документах. Розбіжність між ними дає інспектору підстави запросити пояснення або призначити огляд вантажу.

Контракт та інвойс: з них починається перевірка вартості

Митна вартість — база для всіх платежів під час імпорту: ввізного мита, ПДВ 20%, а для підакцизних товарів ще й акцизу. Тому вартість митниця перевіряє найретельніше.

Митний кодекс передбачає шість методів визначення митної вартості. Основний — за ціною договору, тобто за ціною, яку імпортер фактично сплатив або має сплатити постачальнику. Інші методи митниця застосовує, коли подані документи не підтверджують задекларовану ціну. У такому разі вартість визначають на основі даних митниці, а не ціни з контракту імпортера.

Що входить у митну вартість

Ціна в інвойсі — лише частина митної вартості. До неї додають витрати на доставку товару до місця ввезення на митну територію України та страхування, якщо їх не включено в ціну.

Що саме додадуть, залежить від умов поставки за Incoterms. За умовами EXW чи FOB у ціні немає фрахту, тому митниця додасть до неї витрати на перевезення до українського кордону. Знадобляться рахунки перевізника. За умовами CIF Гданськ морський фрахт уже в ціні, але доставку з Гданська до кордону теж потрібно врахувати й підтвердити документально.

Контракт

Закон не встановлює обов’язкової форми зовнішньоекономічного контракту. Проте для митного оформлення в ньому мають бути:

• повні реквізити сторін;
• предмет договору і специфікація: найменування товару, кількість, ціна за одиницю, загальна сума;
• умови поставки за Incoterms 2020 із зазначенням конкретного місця, наприклад «FCA Нінбо» або «DAP Ягодин»;
• валюта, порядок і строки оплати;
• підписи уповноважених осіб.

Якщо контракт рамковий, кожну партію оформлюють окремою специфікацією або додатком. Так митниця пов’язує конкретну поставку з договором.

Строки оплати в контракті варто узгодити з валютними правилами. Під час воєнного стану НБУ встановив граничні строки розрахунків за імпортом, про них ідеться в розділі про зміни, пов’язані з війною.

Інвойс

Інвойс — основний документ, що підтверджує вартість. Він має містити:

• номер і дату, посилання на контракт;
• найменування та адреси продавця і покупця;
• опис товару, достатній для класифікації: не «запчастини», а «підшипники кулькові, внутрішній діаметр 25 мм»;
• кількість, ціну за одиницю і загальну суму;
• валюту та умови поставки;
• бажано — країну походження і вагу.

Загальний опис товару — одна з частих причин запитів від митниці. З інвойсу інспектор має зрозуміти, що саме ввозять, без додаткових пояснень.

Якщо товар ввозять не за договором купівлі-продажу, наприклад як безоплатні зразки, замість інвойсу подають рахунок-проформу.

Сума в інвойсі має збігатися з платіжними документами. Після передоплати банківська виписка теж стає доказом ціни, і розбіжність з інвойсом доведеться пояснювати.

Коли митниця сумнівається у вартості

Митниця порівнює задекларовану ціну з даними про ціни на ідентичні та подібні товари. Якщо в документах є розбіжності, ознаки підробки або бракує даних для розрахунку вартості, інспектор письмово запитує додаткові документи. За статтею 53 Митного кодексу імпортер має надати їх протягом 10 календарних днів.

Перелік документів, які митниця може запросити, закритий. До нього входять:

• договори з третіми особами, пов’язані з поставкою;
• рахунки за комісійні та посередницькі послуги;
• виписка з бухгалтерського обліку;
• каталоги, специфікації або прайс-листи виробника;
• копія митної декларації країни експорту;
• висновки спеціалізованих експертних організацій про якість і вартість товару.

Вимагати документи поза цим переліком митниця не має права. Імпортер може подати їх і з власної ініціативи. Прайс-лист виробника та копію експортної декларації зручно отримати від постачальника заздалегідь, особливо в першій поставці від нового партнера.

Якщо митну вартість скоригували

За статтею 55 Митного кодексу митниця оформлює коригування письмовим рішенням. У ньому вказують, чому задекларовану вартість не прийняли, і які документи можуть підтвердити її.

Варіантів дальших дій два. Перший — погодитися і сплатити платежі від вартості, визначеної митницею. Другий — не погодитися: тоді товар випускають у вільний обіг за умови сплати платежів від задекларованої вартості та надання фінансової гарантії на суму різниці. Після цього імпортер може подати додаткові документи або оскаржити рішення у вищому митному органі чи в суді.

Заниження вартості в інвойсі — порушення митних правил. За статтею 485 Митного кодексу за дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, передбачено штраф у розмірі 100% суми недоплати.

CMR, коносамент, авіанакладна: що підтверджує кожен документ

Транспортний документ фіксує, хто відправив вантаж, хто його отримує, скільки місць і якої ваги прийняв перевізник та за яким маршрутом він рухається. Для митниці це також зв’язок між декларацією і конкретним вантажем.

Вид документа залежить від виду транспорту.

CMR — для автомобільних перевезень

CMR — міжнародна товарно-транспортна накладна, яку оформлюють за Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів 1956 року. Її складають щонайменше в трьох оригіналах: перший залишається у відправника, другий супроводжує вантаж, третій — у перевізника.

На кордоні перевізник подає CMR разом із документами на транспортний засіб і комерційними документами на вантаж. Перед виїздом машини в CMR варто перевірити:

• одержувача: це покупець за контрактом або особа, прямо вказана в договорі;
• кількість місць і вагу брутто: вони мають збігатися з пакувальним листом;
• опис вантажу: без розбіжностей з інвойсом;
• номери тягача й причепа.

З 1 жовтня 2022 року Україна є учасницею Конвенції про процедуру спільного транзиту. Вантаж з ЄС може перетнути кілька кордонів за однією транзитною декларацією T1 і пройти митне оформлення на внутрішній митниці в Україні. Дані, внесені в транзитну декларацію на відправленні, звіряють із документами на митниці призначення.

Коносамент — для морських перевезень

Коносамент (Bill of Lading, B/L) видає перевізник або морська лінія. На відміну від CMR, це товаророзпорядчий документ: забрати вантаж у порту має право власник оригіналу.

Якщо товар оплачено, а оригінали коносамента залишилися в постачальника або затрималися в дорозі, контейнер залишається в порту. За зберігання і користування контейнером понад безкоштовний період одержувач платить за тарифами лінії та терміналу.

Коносамент оформлюють у трьох варіантах:

• оригінальний коносамент. Зазвичай видають комплект із трьох оригіналів, для отримання вантажу достатньо одного;
• телекс-реліз. Постачальник здає оригінали лінії в порту відправлення, і вантаж видають без паперових примірників;
• морська накладна (Sea Waybill). Не є товаророзпорядчим документом, вантаж видають одержувачу, зазначеному в накладній.

Варіант оформлення погоджують із постачальником на етапі контракту, разом з умовами оплати.

У коносаменті перевіряють одержувача (consignee) і сторону для повідомлення (notify party), номери контейнера і пломби, кількість місць і вагу. Номер пломби звіряють при прийманні контейнера, і розбіжність може стати підставою для огляду.

Частина морських вантажів для України прибуває в порти сусідніх країн і далі їде автомобілем або залізницею. У такій схемі на кожен етап оформлюють окремий документ: коносамент до порту, CMR або залізничну накладну від порту до України. Опис вантажу, вага і номер контейнера в цих документах мають збігатися.

Авіанакладна — для авіаперевезень

Авіанакладна (Air Waybill, AWB) підтверджує, що перевізник прийняв вантаж. Товаророзпорядчим документом вона не є: вантаж видають одержувачу, вказаному в накладній.

Для збірних вантажів оформлюють дві накладні. Авіакомпанія видає майстер-накладну (MAWB) на всю партію експедитора, а експедитор — домашню накладну (HAWB) на вантаж конкретного клієнта. Для розмитнення використовують домашню накладну. Кількість місць і вага в ній мають збігатися з пакувальним листом.

Залізнична накладна — для залізничних перевезень

На залізниці використовують накладні за міжнародними угодами: СМГС, ЦІМ або єдину накладну ЦІМ/СМГС, коли маршрут проходить країнами з різними системами. Перевіряють ті самі дані, що й у CMR: одержувача, кількість місць, вагу, номери вагонів або контейнерів.

Як перевірити документи до відвантаження

Розбіжності в транспортних документах простіше виправити до завантаження. Для цього в постачальника запитують чернетки інвойсу і пакувального листа, а для морських перевезень — ще й драфт коносамента. Їх звіряють між собою і з контрактом, поки перевізник не підписав документи.

Походження товару: від нього залежить ставка мита

Країна походження визначає, за якою ставкою імпортер сплатить ввізне мито. Якщо з країною діє угода про вільну торгівлю, мито на товар може бути нульовим або зниженим. Проте пільгова ставка застосовується лише за умови, що походження підтверджено документально.

Стаття 44 Митного кодексу встановлює, коли документ про походження обов’язковий:

• товар ввозять за преференційною ставкою ввізного мита;
• на товар діють кількісні обмеження (квоти), антидемпінгові, компенсаційні чи спеціальні заходи;
• цього вимагають закони України або міжнародні договори.

Окремо митниця має право запросити документ про походження, якщо є підстави вважати, що товар походить з країни, ввезення з якої заборонене. Для імпорту під час війни це має практичне значення: товари російського походження ввозити в Україну заборонено.

Імпорт з ЄС

Угода про асоціацію з ЄС передбачає нульові або знижені ставки мита на більшість товарів європейського походження. З 1 січня 2025 року Україна застосовує оновлені правила Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (ПЄМ).

Походження товару з ЄС підтверджують одним із двох документів:

• сертифікат з перевезення EUR.1. Його видає митниця країни ЄС на запит експортера;
• декларація походження. Її складає сам експортер на інвойсі або іншому комерційному документі. Схвалений експортер може оформити її на партію будь-якої вартості, інший експортер — на партію вартістю до 6 000 євро.

Одна з помилок, через яку пільгу не застосовують, стосується графи 2 сертифіката EUR.1. Для товарів, що ввозяться в Україну, у ній мають зазначати «Європейський Союз» або «ЄС», а не назву конкретної країни-члена.

Тому бажано заздалегідь узгодити з постачальником, хто і як оформлює документ про походження, і отримати його копію до відвантаження. Якщо постачальник не є схваленим експортером, а партія дорожча за 6 000 євро, знадобиться саме EUR.1. Детальніше про маршрути і умови — на сторінці перевезення вантажів у Європу.

Імпорт з Туреччини

Угода про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною набула чинності 1 жовтня 2026 року. Її підписали у 2022 році, а Верховна Рада ратифікувала у липні 2026-го.

Преференції для двох напрямків запрацюють у різний час. Для українського експорту до Туреччини вони діють з 1 жовтня 2026 року. Для імпорту товарів турецького походження в Україну — з 1 січня 2027 року. Отже, поставки з Туреччини, які проходять митне оформлення до кінця 2026 року, розмитнюються за загальними ставками.

Документи про походження для турецьких товарів ті самі, що й для товарів з ЄС: сертифікат EUR.1 або декларація походження. Поріг для декларації, яку складає не схвалений експортер, теж становить 6 000 євро на партію.

Імпорт з Китаю та інших країн без угоди про вільну торгівлю

З Китаєм угоди про вільну торгівлю в України немає, тому преференційних ставок мита для китайських товарів не передбачено. Сертифікат походження в такому разі обов’язковий, якщо на товар діють антидемпінгові, компенсаційні чи спеціальні заходи або квоти. Чинні заходи публікує Міністерство економіки, і перевірити свій товар варто ще на етапі вибору постачальника. Про маршрути та строки — на сторінці контейнерні перевезення з Китаю.

Крім ЄС і Туреччини, Україна має угоди про вільну торгівлю, зокрема, з країнами ЄАВТ, Великою Британією, Канадою, Ізраїлем, Грузією, Північною Македонією та Чорногорією. Для кожної угоди діють власні правила походження та форми документів. Перед поставкою їх варто уточнити в митного брокера або в тексті угоди.

Дозвільні документи: без них товар не випустять у вільний обіг

Частину товарів митниця випускає лише після державного контролю інших органів. Вимоги залежать від коду товару за УКТ ЗЕД, тому з’ясувати їх треба до укладення контракту, а не після прибуття вантажу.

Фітосанітарний, ветеринарний контроль і контроль харчових продуктів

Ці види контролю здійснює Держпродспоживслужба. Під нього підпадають:

• рослини, насіння, зерно, деревина, інша продукція рослинного походження — фітосанітарний контроль;
• тварини, продукти тваринного походження, корми — ветеринарно-санітарний контроль;
• харчові продукти та матеріали, що контактують з ними.

Для таких товарів знадобляться сертифікати країни експорту: фітосанітарний чи ветеринарний. Перелік документів і відомостей, які подають Держпродспоживслужбі, з 19 вересня 2025 року визначає наказ Мінфіну № 352. Обсяг вимог прив’язаний до коду УКТ ЗЕД та опису товару.

Сертифікат країни експорту оформлюють до відвантаження. Отримати його після того, як вантаж залишив країну відправлення, складно, а в деяких випадках неможливо.

Відповідність технічним регламентам

Для нехарчової продукції, на яку поширюються технічні регламенти, діють окремі вимоги. До неї належать, зокрема, електрообладнання, машини, іграшки, будівельні матеріали, засоби індивідуального захисту. Під час ввезення митниця перевіряє наявність маркування знаком відповідності та супровідних документів, а в разі ризику залучає органи ринкового нагляду. Порядок такого контролю визначає Закон «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Імпортеру варто заздалегідь запросити в постачальника декларацію про відповідність і технічну документацію. Якщо товар призначений лише для ринку ЄС, з’ясуйте, чи визнає Україна відповідну оцінку відповідності, або чи потрібна процедура в українському органі.

Інші дозволи та ліцензії

Залежно від товару можуть знадобитися й інші документи:

• ліцензія на імпорт — для товарів, що підлягають ліцензуванню;
• дозвіл Держекспортконтролю — для товарів подвійного використання;
• документи, пов’язані з реєстрацією, — для лікарських засобів, засобів захисту рослин та інших товарів, обіг яких в Україні допускається лише після державної реєстрації.

Як заздалегідь дізнатися, які дозволи потрібні

Усе починається з правильного коду УКТ ЗЕД: від нього залежать і ставка мита, і перелік видів контролю. Код можна визначити самостійно, через митного брокера або отримати попереднє рішення митниці щодо класифікації товару. Держмитслужба також запустила цифровий сервіс на базі штучного інтелекту, який допомагає визначити код і обґрунтувати класифікацію.

Дозвільні документи, які держоргани видають електронно, надходять митниці через «Єдине вікно для міжнародної торгівлі». Повторно вимагати їх від імпортера митниця не має права.

Що змінила війна

Воєнний стан додав до митних правил кілька вимог і пільг, які безпосередньо впливають на імпорт.

Граничні строки розрахунків за імпортом

На період воєнного стану граничний строк розрахунків за імпортом товарів становить 180 календарних днів. Норма закріплена в пункті 14² постанови Правління НБУ № 18. Для окремих товарів НБУ встановив інші строки.

На практиці це означає: якщо імпортер сплатив передоплату, товар має надійти в Україну протягом 180 днів з дати платежу. Порушення строку — валютне порушення. За Законом «Про валюту і валютні операції» за кожен день прострочення нараховується пеня 0,3% від вартості недопоставленого товару, але не більше суми самої операції.

Строки поставки в контракті варто узгоджувати з цим лімітом. Особливо це стосується товарів, які виробляють під замовлення або везуть морем з тривалим транзитом.

Пільги на ввезення енергетичного обладнання

Звільнення від ввізного мита та ПДВ для енергетичного обладнання продовжено до 1 січня 2029 року законами № 4698-ІХ та № 4710-ІХ. Пільга діє за кодом «245» Класифікатора звільнень від сплати митних платежів і поширюється як на підприємства, так і на громадян.

Пільга стосується не всього енергообладнання, а лише товарів із визначеними кодами УКТ ЗЕД. Для частини з них закон встановлює технічні параметри, наприклад потужність. Перед поставкою варто перевірити, чи підпадає конкретна модель під перелік. Про особливості таких вантажів — на сторінці перевезення енергообладнання.

Після ввезення пільга не діє: при продажу такого обладнання в Україні ПДВ нараховують на загальних підставах.

Пільга на ввезення військового обладнання

Звільнення від ПДВ імпорту військового обладнання продовжено до 1 січня 2027 року. Поставки, які плануються на 2027 рік, варто розраховувати з урахуванням можливого відновлення ПДВ, якщо пільгу не продовжать.

«Транспортний безвіз» з ЄС

Угода про лібералізацію вантажних перевезень з ЄС діє щонайменше до березня 2027 року. Вона дозволяє українським і європейським перевізникам виконувати двосторонні та транзитні перевезення без дозволів. Для імпортера це означає ширший вибір перевізників на маршрутах з ЄС. Україна веде переговори про продовження угоди.

Новий Митний кодекс: до чого готуватися

Проєкт нового Митного кодексу № 15450 Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради 28 липня 2026 року, 19 серпня його ухвалили за основу. Документ готують до другого читання, набрання чинності заплановане на 1 грудня 2027 року. Перехід на нові електронні системи має завершитися поетапно до кінця 2029 року.

Кодекс розробили, щоб привести українське митне законодавство у відповідність до Митного кодексу ЄС. Для імпортерів ключові зміни стосуються цифровізації процедур: обмін даними між бізнесом і митницею через електронне «єдине вікно», куди дозвільні документи інших органів надходитимуть автоматично. Проєкт також запроваджує нові процедури переробки та зберігання товарів.

Перебудовувати процеси зараз рано: до другого читання текст можуть змінити, а чинні правила діятимуть щонайменше до кінця 2027 року. Проте компаніям, які планують інвестиції в митну логістику або складські схеми, за розвитком законопроєкту варто слідкувати.

Помилки в документах, через які вантаж стоїть на митниці

Нижче — помилки, які стосуються саме документів. Усі вони виявляються при перевірці пакета і всі їх можна знайти до відвантаження.

1. Неправильний код УКТ ЗЕД. Від коду залежать ставка мита, потреба в дозвільних документах і застосування пільг. Помилка в коді змінює суму платежів і може означати, що потрібного дозволу немає.
2. Розбіжність ваги або кількості місць. Пакувальний лист і транспортний документ мають показувати однакові дані. Різниця — підстава для запиту або огляду.
3. Одержувач у транспортному документі не той, що в контракті. Якщо вантаж приймає склад або третя особа, це має бути передбачено договором.
4. Загальний опис товару в інвойсі. Формулювання «запчастини», «обладнання», «товар» не дозволяє класифікувати товар і підтвердити вартість.
5. Умови поставки в контракті й інвойсі різні. Від Incoterms залежить, які витрати входять у митну вартість, тому розбіжність веде до запиту додаткових документів.
6. Помилки в документі про походження. Серед поширених — неправильна графа 2 в EUR.1, декларація походження на партію дорожче 6 000 євро від експортера без статусу схваленого, документ, виписаний на іншу партію.
7. Дозвільний документ не оформлений у країні експорту. Фітосанітарний і ветеринарний сертифікати видають до відвантаження. Коли вантаж уже в дорозі, отримати їх складно.
8. Оригінали коносамента в дорозі. Без оригіналу або телекс-релізу контейнер у порту не видадуть, а за зберігання нараховуватимуть плату.

Чек-лист: що перевірити до відвантаження

Цей перелік закриває більшість питань, які митниця ставить під час оформлення.

• Код УКТ ЗЕД визначено, ставка мита і перелік видів контролю відомі.
• Перевірено, чи діють на товар антидемпінгові, компенсаційні чи спеціальні заходи та квоти.
• У контракті є специфікація на партію, умови поставки за Incoterms із конкретним місцем, валюта і строки оплати.
• Строк поставки узгоджений із граничним строком розрахунків 180 днів.
• Отримано чернетки інвойсу і пакувального листа, дані звірені з контрактом.
• Опис товару в інвойсі достатній для класифікації.
• Погоджено, хто оформлює документ про походження і в якій формі: EUR.1 чи декларація.
• Для морських перевезень визначено форму коносамента: оригінали, телекс-реліз або морська накладна.
• Дозвільні документи країни експорту замовлені до відвантаження.
• Для товарів під технічними регламентами є декларація про відповідність і технічна документація.
• Перевірено, чи підпадає товар під пільги, і за яким кодом звільнення.
• Одержувач у транспортному документі збігається з покупцем за контрактом.

Перевіримо документи до того, як вантаж поїде

Більшість затримок на митниці виникає через документи, а не через сам вантаж. Надішліть інвойс і пакувальний лист — перевіримо пакет, уточнимо код УКТ ЗЕД і скажемо, які дозвільні документи потрібні для вашого товару, перш ніж постачальник почне завантаження.

Розрахувати вартість перевезення | Міжнародні перевезення | Контакти

Джерела

• Митний кодекс України — статті 44, 53, 55, 335, 485
• Картка законопроєкту № 15450 «Проєкт Митного кодексу України» — Верховна Рада України
• Постанова Правління НБУ № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»
• Державна митна служба України — роз’яснення щодо пільг і документів про походження
• Україна та Туреччина переходять до нового режиму торгівлі — «Європейська правда», 1 жовтня 2026
• Incoterms 2020 — Міжнародна торгова палата